На блок-пості Народної самооборони маринують шашлик, підказують дорогу водіям та готуються в будь-який момент перекрити дорогу зрадникам України.
На під’їзді до Полтави знаходиться два блок-пости, на яких порядок на дорогах контролюють працівники ДАІ та громадськість. Ми завітали до першого блок-посту Народної самооборони, який розташований по трасі Київ-Харків біля Копилів.
Даний блок-пост був створений 3 березня. Перше наше враження, коли ми туди потрапили — справжній воєнний об’єкт. Чоловіки ходять із зброєю, натягнутий намет, який обгороджений мішками із піском. На польовій кухні маринується шашлик, харчі приносять місцеві жителі прилеглих сіл та привозять полтавці. Тут налагоджено трихразове гаряче харчування.
Над наметом майорять прапори — українські і грузинський, як нам пояснили — його передали громадяни Грузії, які відвідували Полтаву. Прапор подарували на знак підтримки України в нелегкий час.
— Те, що була загарбана наша територія — Крим, спонукало нас до рішучих дій по захисту рідного міста від вірогідного противника, — сказав командир першого блок-посту Генадій Cікалов.
Він розповів, що блок-пост буде стояти до нормалізації ситуації в Україні, доки російські війська будуть в Криму.
На даному блок-пості перебувають переважно ветерани збройних сил, ветерани війни в Афганістані, ветерани ВДВ. Також ми помітили чоловіків, які не мають воєнного минулого, які просто прийшли допомогти.
Сюди приїхав полтавець Генадій Бурлака:
— Я приїжджаю сюди вдень, вчора тут підлогу укладали у наметі, намет встановлювали. Мені телефонують знайомі з Криму, я не хочу, щоб прийшли військові і загарбали нас, як їх там.
На блок пості чоловіки чергують день-ніч, жінок тут немає, як нам пояснили, на воєнних об’єктах їм не місце.
Головна задача чоловіків на блок-пості — не пропустити зрадників України. Про це нам повідомив Марко Чауш, колишній воїн ВДВ:
— Масових затримань не було, але поодинокі випадки траплялись, все, що могли робили. Затримували автобуси із східних областей України — Луганськ, Донецьк. В них молоді чоловіки спортивної статури переміщалися по трасі Харків-Київ. Ми заходили в автобус і попереджували їх, що якщо вони десь будуть помічені, то пощади їм не буде.
На наше запитання у Марка Чаушу, навіщо на блок-пості зброя, він відповів: «Добро має бути з кулаками».
Кременчужанин Олег Аузяк, який родом з Росії, на блок-пост приїхав одразу, як дізнався про нього:
— Всі ми брати слов’яни, ми не маємо ділитися на якісь категорії. Тут у мені різноманітні функції, я і будую, і обороняю, якщо потрібно — їсти приготую.
Ми помітили, що до блок посту іноді підїздять автівки, водії запитують у народних самооборонців як проїхати в тому, чи іншому напрямку, останні їм залюбки допомагають.
Олег Смирнов, командир організації ветеранів ВДВ, розповів, що перед тим, як встановити блок-пост, воєнні інженери відставники розробили його план, а потім його затвердила обласна рада. Тобто блок-пост Народної самооборони встановлений законно, а чоловіки при ньому мають право мати при собі зброю.
Розробляючи план блок-посту, інженери не продумали туалет, як нам пояснили, доводиться ходити під міст.
На під’їзді до блок-посту, патрулюють працівників ДАІ. Ми запитали в них, як вони відносяться до співпраці з громадськістю, чи не перешкоджають їхній роботі. Інспектори ДАІ були скупі на слова, лише повідомили фразу, яку ми вже часто чули: «Міліція поза політикою».
