ПРОДАВШИ КВАРЦОВИЙ САМОВАРНИЙ НАБІР, ЗБУДУВАВ СОБІ БУДИНОК
 | | Серед витворів на столі митця був прозорий дзвін, у який він вдаряв час від часу. Спершу думала, що то скло, але ж воно так не звучить. Та й звичайний кришталь, яким колись було модно набивати секретери, має значно слабший, не такий насичений звук. «Це - кварц, найчистіший гірський кришталь», - відповів на моє запитання пан Олександр. |
Марна річ описувати роботи майстра... Із кварцу він витворив «паралельну» реальність, тут є все: і рослини, і тварини - тендітні і прозорі, ніби добрі духи із казки.
«Я був кварцодувом ще за радянських часів, ми працювали на військову промисловість, а художні вироби у мене були для душі, - розповідає пан Олександр. - Коли Союз розпався, Москва нас покинула, а Київ не підтримав, все почало руйнуватися. І я вже думав, що ніколи не повернуся до цієї професії, почав шукати іншого виходу, зайнявся обробкою дерева. Але якось друг-науковець попросив мене зробити для нього з кварцу демонстраційний зразок печі, яку він придумав. Кварц, на відміну від звичайного скла, яке топиться за температури 380-400 градусів, витримує значно вищі температури, наприклад, вариться він при t 2050. Зробив цю піч і раптом задумався: а чому б не вернутися, конкуренції ж жодної?».
- Майстерню власну маєте?
- Ні, це надто дорого, обладнання орендую у Києві або Одесі. Роботи мої недешеві, наприклад, ось ця композиція з верблюдом - 55 тисяч гривень (показує на один із виробів на столі). Але самі подумайте, я з двома синами над ним три місяці працював. Додайте ще оплату газу, матеріалів, про обладнання вже мовчу.
Найдешевше коштували кварцові ручки - від тисячі гривень. Олександр Черненко не зізнається, хто в нього купує роботи. «Ще за радянських часів, продавши один зі своїх виробів, я побудував будинок площею 360 квадратів. Це був самоварний набір, що складався із десятків предметів: там були і чашечки, і цукернички, і маслянички, і різноманітні підсвічники. Робив його для себе, але один чоловік побачив і запропонував купити. Він і досі у нього».
«Я мрію не продавати вироби, а возити виставку по світу, як Олексій Зель (легендарний майстер, вироби якого є навіть у колекції Маргарет Тетчер. - Авт.). А зараз працюю над масштабною роботою - хутір із кварцу, де буде все: річки, хатки, тваринки, все буде працювати».
«Ідей - безліч, - резюмує майстер, - але рук маю лише шість: дві свої і ще по дві у двох синів. А дружина - моя муза».
Источник: www.wz.lviv.ua
